Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера
Частина ІІІ
Методика проведення розрахунку із використанням показників N-тестеру та контрольною ділянкою
1. При посіві на контрольну ділянку внести підвищену дозу азоту;
2. На дослідній ділянці внести 2/3 від розрахункової кількості азоту;
3. Перед другим внесенням провести вимірювання N-тестером контрольного ділянки і порівняти з вимірюваннями на дослідному полі;
4. Розрахувати коефіцієнт відносної забезпеченості азотом;
5. Друге внесення проводиться, якщо коефіцієнт нижче 95%.
Після проведення вимірювань хлорофілу N-тестером з основної частини поля, а також з контрольної ділянки, рекомендації по азоту розраховується наступним чином за такою формулою:
N = 1.121 x (6 + (7 x D), де:
N – кількість азоту (кг/га), необхідне для оптимального росту;
D – різниця між середніми показниками хлорофілу з основної частини поля та контрольної ділянки[6].
Приклад: Середні свідчення N-тестера на контрольній ділянці показали 52 на 5 листку (5 фаза росту за Фікесом). Основна частина поля дає середнє показання N-тестера 45.
Різниця між середніми показниками хлорофілу (D) з основної частини поля та контрольної ділянки:
52-45 = 7;
N = 1,121 x (6 + (7x7)) = 61;
Тобто, рекомендується внести 61 кг д.в. азоту на 1 га.
Облік проводиться по діагоналі ділянки в рівновіддалених точках, відступаючи 40-50м від краю поля. Для характеристики вирівняного поля площею 80-100 га рекомендується провести обліки в триразовій повторністі по 30 рослин в кожному обліку. При цьому необхідно брати повністю розвинуті листки. Не варто упереджено шукати більш яскраві ділянки або рослини.
Середина листа (по довжині) вкладається в вимірювальну головку приладу, щоб вимірювальний датчик виявився посередині листа (по ширині).
При наявності плям із зовнішніми ознаками порушення живлення, відставання в рості, внаслідок зниження рельєфу (балки і т.п.) вимірювання на цих ділянках не проводяться, якщо площа не перевищує 20% розміру поля. Якщо строкатість поля при візуальній оцінці становить близько 50%, то вимірювання проводиться на всіх ділянках поля.
При подрібненні поля на ділянки, в рік попереднього посіву вимірювання проводяться на кожній такій ділянці. Виходячи з цього, визначається і планована урожайність під кожним попередником, як на окремому полі.
Можливі причини спотворення даних N-тестера і шляхи їх вирішення.
Ніякого впливу на вимірювану величину не роблять такі фактори: часовий відрізок дня, наліт від обприскування хімічними препаратами, вологість листя (опади, роса).
Впливають на вимірювану величину: сорт/гібрид, водний стрес (скручування листя), а найбільш істотний вплив може спричинити нестача сірки, яка іноді помилково трактується, як недолік азоту, тому що ознаки дефіциту цих елементів однакові.
Сорт/гібрид/культура. Для усунення впливу фенотипових особливостей повинні бути разроблені поправочні коефіцієнти для різних фаз вегетації.
Водний стрес. При гострому дефіциті вологи не вимірюються скручене листя. В умовах посушливого року покази приладу необхідно підкоригувати в сторону зменшення на 20 одиниць.
Нестача сірки. При нестачі сірки рекомендується внесення сульфат амонію (N-21%, S-24%) з осені в дозі 100-200кг/га. Ранньовесняна підкормка сульфатом амонію в дозі 100-200 кг/га в залежності від вмісту сірки. Потреба сірки (S) під зернові становить близько 30 кг д.р. на гектар.
Покази приладу не мають одиниць виміру (метри, тони і т.д.). На дисплеї після 30 натискань, як вже описано вище з'являються різні цифри. Діапазон цих цифр на пшениці, наприклад, у різних приладах 300-700 (Yara N-tester) або 9,9 – 199,9 (SPAD 502 plus) або 0,9 – 99,9 (CCM 200 plus) - іноді вище, іноді нижче. Чим вищий вміст азоту в рослинах, тим інтенсивніше, яскравіше колір листя, тим більше показник. Цю інтенсивність і вимірює прилад і показує нам на скільки рослина «голодна або сита».
Визначення планованої врожайності проводиться агрономом господарства на кожному полі з урахуванням забезпеченості фосфором і калієм. У посушливих районах необхідно враховувати запаси продуктивної вологи, інакше їх недолік може з'явитися лімітуючий фактор і певна доза азоту може виявитися надмірною (табл.1).
Таблиця 1.
Забезпеченість ґрунту Фосфором та Калієм (за Мачигіним, мг/100 г ґрунту)
| Забезпеченість ґрунту | Р2О5 | К2О |
| Дуже низька | < 1,0 | < 10 |
| Низька | 1,0 – 1,5 | 10 – 20 |
| Середня | 1,5 – 3,0 | 20 – 30 |
| Підвищена | 3,0 – 4,5 | 30 – 40 |
| Висока | 4,5 – 6,0 | 40 – 60 |
| Дуже висока | > 6,0 | > 60 |
Наприклад, в різних ґрунтово-кліматичних зонах при забезпеченості ґрунту фосфором і калієм від середньої до підвищеної, величина врожаю зерна при відповідних азотних підживленнях змінювалася від 51 до 75 ц / га. При цьому необхідно зазначити, що врожайність буде визначатися рівнем того елемента, який знаходиться в мінімумі.
Також необхідно враховувати вплив попередника, наявність мікроелементів і власні спостереження за врожайністю останніх років на цьому полі.
Проведення розрахунків з використанням N-тестеру без визначення контрольної ділянки
Існує інший спосіб визначення необхідної дози азоту без закладання контрольної ділянки. Доза азоту розраховується згідно формули: N(%)= (0.0309CCI+1.221)x10 [7].
Покрокові дії визначення необхідного внесення азоту:
1. Здійснюємо вимірювання кількості хлорофілу у рослині за допомогою ССМ200 (прилад визначає індексу рівня хлорофілу ССІ ). Здійснюємо вимірювання не менше 30 точок.
2. Визначаємо за допомогою формули скільки у рослині азоту
3. Визначаємо скільки повинно бути азоту. Див табл. 2 [8].
Таблиця 2.
| N | P | K | Ca | Mg | S | Fe | Mn | Zn | Cu |
| 95 | 57 | 45 | 92 | 80 | 74 | 58 | 62 | 57 | 78 |
|
< 25 = дефіцит елементу; 26 - 49 = низький вміст елементу (можливі втрати врожаю); 50 - 74 = оптимальний рівень елементу для повноцінного росту; 75 - 98 = високий вміст елементу (внесення не дасть додаткового ефекту); > 99 = надлишок елементу (можлива токсична дія). |
|||||||||
4. Визначаємо кількість азоту який ми повинні внести для отримання максимальної урожайності (від 75 ц/га).
ПРИКЛАД:
- Середні показники приладу після 30 вимірювань складають 40,8
- Визначаємо скільки в рослині хлорофілу
N(%)=(0.0309x40,8+1.221)x10 = 24,84%
- Згідно таблиці визначаємо скільки потрібно внести азоту для отримання максимального вмісту азоту в рослині 74%-25%=49% (від загальної максимальної кількості діючої речовини азоту, який потребує рослина)
- Враховуючи те, що загальна максимальна кількість діючої речовини азоту, яку можна вносити не пошкодивши культуру, складає 250 кг/га, то за 100 % кожного разу ми беремо ту кількість азоту (кг/га), яка залишається після кожного внесення азотних добрив.
- Наприклад, при посіві було внесено 50 кг/га д.р. азоту, перше підживлення – 50 кг/га д.р. азоту. То вже перед другим підживленням за 100% ми беремо не 250 кг/га, а 150 кг/га д.р.
При цьому різний зміст Р, К, S в ґрунті на досліджуваному полі практично не впливає на визначену величину, тому всі параметри вирощування, крім азотного живлення, на контрольній і дослідній ділянці досліджуваного поля, однакові.
Примітка: Всі вимірювання необхідно проводити на однаково розташованих (наприклад, на 5-му) листках, які мають однаковий розвиток.
Деякі N-тестери, наприклад, ССМ-200 Plus GPS, мають функцію GPS (визначають геопозицію під час досліду), чим значно покращують точність і якість вимірів та достовірність результату.
Таким чином, забезпечуючи правильний рівень азоту на культурі і позбувшись строкатості полів, можна отримати значне збільшення як кількості, так і якості зерна.
Результати практичного застосування N-тестеру
ССМ-200 Plus GPS (Opti-Sciences, США) в Кіровоградській області
(за фактичними даними ПП «Агрохім», м. Кропивницький):
Найважливішим і найскладнішим фактором управління процесом отримання високого урожаю озимої пшениці є правильне визначення фази росту рослини. При неправильному визначенні – це ніяк не збільшить урожай, а підживлення буде марним. Тому одна з головних задач агронома чи фермера – правильно визначити фазу росту рослини, які чутливі до живлення, і внести азот якраз на початку чутливого періоду.
При цьому важливо врахувати:
- фаза кущення (ВВСН 21-29), орієнтовно 15-17 березня, повинна бути забезпечена азотом до 20% від потреби, тобто 50 кг/га;
- у фазі виходу в трубку (ВВСН 30-39) на стадії (ВВСН 31) перший вузол на поверхні землі засвоюється 30% від загальної потреби азоту (80 кг/га), а вже на (ВВСН-39) прапорцевий листок розгорнутий, орієнтовно 3-5 травня (185 кг/га);
- у кінці фази колосіння (ВВСН 59) - повна поява суцвіть: колос або волоть повністю видно) пшениця вже повинна спожити 230 кг/га азоту;
- від ВВСН59 до фази (ВВСН 61) - початок цвітіння, орієнтовно 15-17 травня, споживання азоту складає 18 кг/га, а загалом 248 кг/га. Надалі споживання азоту впливає виключно на якість зерна, а не на його кількість.
