Новини: Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера

Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера

image post
  • Опубліковано:

    12 січня 2022, 10:43

Експрес-діагностика хлорофілу за допомогою N-тестера

Частина ІІІ

Методика проведення розрахунку із використанням показників N-тестеру та контрольною ділянкою

1. При посіві на контрольну ділянку внести підвищену дозу азоту;

2. На дослідній ділянці внести 2/3 від розрахункової кількості азоту;

3. Перед другим внесенням провести вимірювання N-тестером контрольного ділянки і порівняти з вимірюваннями на дослідному полі;

4. Розрахувати коефіцієнт відносної забезпеченості азотом;

5. Друге внесення проводиться, якщо коефіцієнт нижче 95%.

Після проведення вимірювань хлорофілу N-тестером з основної частини поля, а також з контрольної ділянки, рекомендації по азоту розраховується наступним чином за такою формулою:

N = 1.121 x (6 + (7 x D), де:

N – кількість азоту (кг/га), необхідне для оптимального росту;

D – різниця між середніми показниками хлорофілу з основної частини поля та контрольної ділянки[6].

Приклад: Середні свідчення N-тестера на контрольній ділянці показали 52 на 5 листку (5 фаза росту за Фікесом). Основна частина поля дає середнє показання N-тестера 45.

     Різниця між середніми показниками хлорофілу (D) з основної частини поля та контрольної  ділянки:

52-45 = 7;

N = 1,121 x (6 + (7x7)) = 61;

Тобто, рекомендується внести 61 кг д.в. азоту  на 1  га.

Облік проводиться по діагоналі ділянки в рівновіддалених точках, відступаючи 40-50м від краю поля. Для характеристики вирівняного поля площею 80-100 га рекомендується провести обліки в триразовій повторністі по 30 рослин в кожному обліку. При цьому необхідно брати повністю розвинуті листки. Не варто упереджено шукати більш яскраві ділянки або рослини.

Середина листа (по довжині) вкладається в вимірювальну головку приладу, щоб вимірювальний датчик виявився посередині листа (по ширині).

При наявності плям із зовнішніми ознаками порушення живлення, відставання в рості, внаслідок зниження рельєфу (балки і т.п.) вимірювання на цих ділянках не проводяться, якщо площа не перевищує 20% розміру поля. Якщо строкатість поля при візуальній оцінці становить близько 50%, то вимірювання проводиться на всіх ділянках поля.

При подрібненні поля на ділянки,  в рік попереднього посіву вимірювання проводяться на кожній такій ділянці. Виходячи з цього, визначається і планована урожайність під кожним попередником, як на окремому полі.

Можливі причини спотворення даних N-тестера і шляхи їх вирішення.

Ніякого впливу на вимірювану величину не роблять такі фактори: часовий відрізок дня, наліт від обприскування хімічними препаратами, вологість листя (опади, роса).

         Впливають на вимірювану величину: сорт/гібрид, водний стрес (скручування листя), а найбільш істотний вплив може спричинити нестача сірки, яка іноді помилково трактується, як недолік азоту, тому що ознаки дефіциту цих елементів однакові.

 Сорт/гібрид/культура. Для усунення впливу фенотипових особливостей повинні бути разроблені поправочні коефіцієнти для різних фаз вегетації.

 Водний стрес. При гострому дефіциті вологи не вимірюються скручене листя. В умовах посушливого року покази приладу необхідно підкоригувати в сторону зменшення на 20 одиниць.

 Нестача сірки. При нестачі сірки рекомендується внесення сульфат амонію (N-21%, S-24%) з осені в дозі 100-200кг/га. Ранньовесняна підкормка сульфатом амонію в дозі 100-200 кг/га в залежності від вмісту сірки. Потреба сірки (S) під зернові становить близько 30 кг  д.р. на гектар.

Покази приладу не мають одиниць виміру (метри, тони і т.д.). На дисплеї після 30 натискань, як вже описано вище з'являються різні цифри. Діапазон цих цифр на пшениці, наприклад, у різних приладах  300-700 (Yara N-tester) або 9,9 – 199,9 (SPAD 502 plus) або 0,9 – 99,9 (CCM 200 plus) - іноді вище, іноді нижче. Чим вищий вміст азоту в рослинах, тим інтенсивніше, яскравіше колір листя, тим більше показник. Цю інтенсивність і вимірює прилад і показує нам на скільки рослина «голодна або сита».

Визначення планованої врожайності проводиться агрономом господарства на кожному полі з урахуванням забезпеченості фосфором і калієм. У посушливих районах необхідно враховувати запаси продуктивної вологи, інакше їх недолік може з'явитися лімітуючий фактор і певна доза азоту може виявитися надмірною (табл.1).

Таблиця 1.

Забезпеченість ґрунту Фосфором та Калієм (за Мачигіним, мг/100 г ґрунту)

Забезпеченість ґрунту Р2О5 К2О
Дуже низька < 1,0 < 10
Низька 1,0 – 1,5 10 – 20
Середня 1,5 – 3,0 20 – 30
Підвищена 3,0 – 4,5 30 – 40
Висока 4,5 – 6,0 40 – 60
Дуже висока > 6,0 > 60

Наприклад, в різних ґрунтово-кліматичних зонах  при забезпеченості ґрунту фосфором і калієм від середньої до підвищеної, величина врожаю зерна при відповідних азотних підживленнях змінювалася від 51 до 75 ц / га. При цьому необхідно зазначити, що врожайність буде визначатися рівнем того елемента, який знаходиться в мінімумі.
Також необхідно враховувати вплив попередника, наявність мікроелементів і власні спостереження за врожайністю останніх років на цьому полі.

Проведення розрахунків з використанням N-тестеру без визначення контрольної ділянки

Існує інший спосіб визначення необхідної дози азоту без закладання контрольної ділянки. Доза азоту розраховується згідно формули: N(%)= (0.0309CCI+1.221)x10 [7].

Покрокові дії визначення необхідного внесення азоту:

1. Здійснюємо вимірювання кількості хлорофілу у рослині за допомогою ССМ200 (прилад  визначає індексу рівня хлорофілу ССІ ). Здійснюємо вимірювання не менше 30 точок.

2. Визначаємо за допомогою формули скільки у рослині азоту

3. Визначаємо скільки повинно бути азоту. Див табл. 2 [8].

Таблиця 2.

N P K Ca Mg S Fe Mn Zn Cu
95 57 45 92 80 74 58 62 57 78

< 25 = дефіцит елементу;

26 - 49 = низький вміст елементу (можливі втрати врожаю);

50 - 74 = оптимальний рівень елементу для повноцінного росту;

75 - 98 = високий вміст  елементу (внесення не дасть додаткового ефекту);

> 99 = надлишок елементу (можлива токсична дія).

4. Визначаємо кількість азоту який ми повинні внести для отримання максимальної урожайності (від 75 ц/га).

ПРИКЛАД:

  • Середні показники  приладу після 30 вимірювань складають 40,8
  • Визначаємо скільки в рослині хлорофілу  

N(%)=(0.0309x40,8+1.221)x10 = 24,84%

  • Згідно таблиці визначаємо скільки потрібно внести азоту для отримання максимального вмісту азоту в рослині 74%-25%=49% (від загальної максимальної кількості діючої речовини азоту, який потребує рослина)
  • Враховуючи те, що загальна максимальна кількість діючої речовини азоту, яку можна вносити не пошкодивши культуру, складає 250 кг/га, то за 100 % кожного разу ми беремо ту кількість азоту (кг/га), яка залишається після кожного внесення азотних добрив.
  •  Наприклад, при посіві було внесено 50 кг/га д.р. азоту, перше підживлення – 50 кг/га д.р. азоту. То вже перед другим підживленням за 100% ми беремо не 250 кг/га, а 150 кг/га д.р.

При цьому різний зміст Р, К, S в ґрунті на досліджуваному полі практично не впливає на визначену величину, тому всі параметри вирощування, крім азотного живлення, на контрольній і дослідній ділянці досліджуваного поля, однакові.

Примітка: Всі вимірювання необхідно проводити на однаково розташованих (наприклад, на 5-му)  листках, які мають однаковий розвиток.

Деякі N-тестери, наприклад, ССМ-200 Plus GPS,  мають функцію GPS (визначають геопозицію під час досліду), чим значно покращують точність і якість вимірів та достовірність результату.

Таким чином, забезпечуючи  правильний рівень азоту на культурі і позбувшись строкатості полів, можна отримати значне збільшення як кількості, так і якості зерна.

Результати практичного застосування N-тестеру

ССМ-200 Plus GPS (Opti-Sciences, США)  в Кіровоградській області

(за фактичними даними ПП «Агрохім», м. Кропивницький):

Найважливішим і найскладнішим фактором управління процесом отримання високого урожаю озимої пшениці є правильне визначення фази росту рослини. При неправильному визначенні – це ніяк не збільшить урожай, а підживлення буде марним. Тому одна з головних задач агронома чи фермера – правильно визначити фазу росту рослини, які чутливі до живлення, і внести азот якраз на початку чутливого періоду.    

При цьому важливо врахувати:

  • фаза кущення (ВВСН 21-29), орієнтовно 15-17 березня, повинна бути забезпечена азотом до 20% від потреби, тобто 50 кг/га;
  • у фазі виходу в трубку (ВВСН 30-39) на стадії (ВВСН 31) перший вузол на поверхні землі засвоюється 30% від загальної потреби азоту (80 кг/га), а вже на (ВВСН-39) прапорцевий листок розгорнутий, орієнтовно 3-5 травня (185 кг/га);
  • у кінці фази колосіння (ВВСН 59) - повна поява суцвіть: колос або волоть повністю видно) пшениця вже повинна спожити 230 кг/га азоту;
  • від ВВСН59 до фази (ВВСН 61) - початок цвітіння, орієнтовно 15-17 травня, споживання азоту складає 18 кг/га, а загалом 248 кг/га. Надалі споживання азоту впливає виключно на якість зерна, а не на його кількість.

для більш детальної інформації зателефонуйте нашим спеціалістам:

Тетяна
Тетяна

(098) 227-55-05

Райони:

Кіровоградський, Устинівський, Новгородківський, Світловодський, Олександрійський, Олександрівський, Знам'янський, Петрівський, Долинський, Онуфріївський

Людмила
Людмила

(066) 569-37-44

Добровеличківський, Новоукраїнський, Бобринецький, Компаніївський, Голованівський